Як повинно проводитись утримання вогнегасників в зимовий період року

Мороз за вікном — це не просто погода, а серйозний виклик для будь-якої системи пожежної безпеки. Багато хто помилково вважає, що вогнегасник — річ всепогодна і «залізна», якій байдуже до мінусових температур. Насправді хімічні процеси всередині балона сповільнюються або зупиняються зовсім, коли стовпчик термометра падає нижче нуля. Ігнорування цього факту може коштувати надто дорого в критичній ситуації. Як повинно проводитись утримання вогнегасників в зимовий період року? Взимку техніка вимагає особливої уваги та специфічного підходу до експлуатації.

Температурний режим утримання вогнегасників – чому цифри мають значення

Більшість людей навіть не задумуються про те, що написано дрібним шрифтом на етикетці вогнегасника. А там зазначено діапазон робочих температур, вихід за межі якого робить пристрій марним. Звичайні порошкові моделі, які найчастіше зустрічаються в офісах та магазинах, зазвичай розраховані на роботу від мінус 40 до плюс 50 градусів. На практиці тривале перебування на морозі змінює фізичні властивості вогнегасної речовини.

Ось ключові аспекти впливу холоду:

Змерзання порошку. Волога, яка завжди присутня у повітрі, може конденсуватися всередині балона або потрапити через мікрощілини. При замерзанні порошок збивається в щільні грудки, що блокують сопло або запобігають рівномірному викиду суміші.
Втрата тиску. Газ-витиснювач (зазвичай азот або вуглекислота) підпорядковується законам фізики. При зниженні температури тиск у балоні падає. Якщо він стане нижче робочого мінімуму, вогнегасник просто не спрацює при натисканні важеля.
Крихкість матеріалів. Пластикові деталі клапанів, манометри та ущільнювальні кільця стають крихкими на морозі. Різкий удар або спроба активувати замерзлий механізм можуть призвести до механічного пошкодження корпусу.

Тому перше правило зимового сезону — суворий контроль температурного середовища. Не варто покладатися на випадок.

Специфіка зберігання вогнегасників в неопалюваних приміщеннях

Часто вогнегасники розміщують у коридорах, на складах або в гаражах, де опалення працює нестабільно або відсутнє зовсім. Це зона підвищеного ризику.

Щоб забезпечити безпечне утримання вогнегасників в зимовий період року, слід виконати наступні дії:

Встановлення термошафу. Спеціальні шафи з підігрівом або теплоізоляцією дозволяють підтримувати стабільну температуру навколо балона навіть при сильних морозах зовні. Це найнадійніше рішення для вуличних постів або холодних цехів.
Регулярний огляд манометра. Стрілка повинна знаходитися в зеленій зоні. Якщо вона змістилася в червону зону (низький тиск), обладнання потребує негайного перезаряджання або заміни. Перевіряйте цей показник щотижня, а не раз на квартал, як літом.
Захист від прямого потоку холодного повітря. Не ставте вогнегасники біля відкритих воріт, вікон або вентиляційних отворів, звідки йде крижане повітря. Навіть короткий періодичний обдув може охолодити метал швидше, ніж ви очікуєте.
Контроль вологості. Холодне повітря часто супроводжується високою вологістю або інеєм. Протирайте корпус сухою ганчіркою, щоб уникнути корозії металу та обмерзання замкового механізму.

Важливо пам’ятати, що профілактика дешевша за ліквідацію наслідків пожежі через несправний інструмент.

Особливості експлуатації різних типів вогнегасників

Те, що працює для порошкової моделі, може бути небезпечним або неефективним для інших типів. Зимовий період загострює відмінності між ними, і це треба враховувати при плануванні заходів безпеки.

Розглянемо основні види детальніше:

Порошкові (ВП). Універсальні, але найбільш чутливі до збивання порошку. Їх потрібно періодично перевертати догори дном (якщо це дозволяє конструкція) або струшувати, щоб запобігти утворенню моноліту всередині. Однак робити це треба обережно, щоб не пошкодити пломбу.
Вуглекислотні (ВВ). Вони не бояться морозу так сильно, як порошкові, оскільки CO2 залишається рідким або газоподібним навіть при низьких температурах. Але є нюанс: розтруб може стати крихким. Крім того, при випуску газу температура на його кінці падає до мінус 70 градусів. У вже холодному приміщенні це створює додатковий ризик обмороження рук оператора, якщо він не використовує захисні рукавиці.
Водні та пінні. Цей тип категорично заборонено використовувати в неопалюваних приміщеннях взимку. Вода замерзає, розширюється і розриває балон. Такі вогнегасники можна залишати лише в добре опалюваних зонах з постійною температурою вище плюс 5 градусів.

Кожен тип вимагає свого підходу. Універсального рішення «купив і забув» не існує.

Регламент перевірок вогнегасників та дій при виявленні проблем

Зима диктує більш жорсткий графік перевірок. Стандартний щомісячний огляд може бути недостатнім, особливо якщо приміщення знаходиться в зоні ризику. Відповідальна особа повинна вести журнал, де фіксуватимуться не лише факт наявності вогнегасника, а й конкретні показники стану.

Алгоритм дій при виявленні ознак неполадок має бути чітким:

Виявлення. Якщо стрілка манометра в червоній зоні, корпус пошкоджений, є сліди корозії або інею на клапані — обладнання вважається несправним.
Ізоляція. Непоправний вогнегасник треба негайно зняти з поста. Не залишайте його «на всяк випадок», це створює хибне відчуття безпеки у персоналу.
Заміна. На місце знятого обладнання має бути встановлений справний аналог тієї ж місткості та типу. Пусте місце на стенді недопустиме ні за яких обставин.
Сервісне обслуговування. Знятий балон передається спеціалізованій організації для перезаряджання, ремонту або утилізації. Самостійно намагатися відігріти балон гарячою водою або відкритим вогнем заборонено — це може призвести до вибуху.

Дисципліна в цьому питанні рятує життя. Краще витратити годину на перевірку, ніж годинами гасити полум’я руками.